Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
оббуватися — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
оббутися — див. оббуватися … Український тлумачний словник
обвикати — а/ю, а/єш, недок., обви/кнути і обви/кти, кну, кнеш, док. 1) до кого – чого і без додатка. Призвичаюватися до незнайомого місця, середовища і т. ін.; оббуватися, освоюватися. || Позбуватися почуття остраху, боязні; переставати боятися. 2) перев.… … Український тлумачний словник
обвикатися — а/юся, а/єшся, недок., обви/кнутися і обви/ктися, кнуся, кнешся, док. 1) з чим і без додатка. Призвичаюватися до незнайомого місця, середовища і т. ін.; оббуватися, освоюватися. || Позбуватися почуття остраху, боязні; переставати боятися. 2)… … Український тлумачний словник
обвикати — обвикнути (призвичаюватися до нового місця, людей, обставин, середовища тощо), звикати, звикнути, оббуватися, оббутися, оговтуватися, оговтатися, обізнаватися, обізнатися, освоюватися, освоїтися; призвичаюватися, призвичаїтися (набувати досвіду) … Словник синонімів української мови
оговтуватися — оговтатися (призвичаюватися до кого / чого н.), освоюватися, освоїтися, обвикати, обвикнути, оббуватися, оббутися … Словник синонімів української мови
